1. Словник української мови в 11 томах

шовківництво

ШОВКІВНИ́ЦТВО, а, с. Галузь сільського господарства, що займається розведенням шовковицевого шовкопряда для одержання шовку (у 1 знач.).

Деякі кишлаки Фергані мають по дві тисячі років історії, основа їх господарювання — садівництво, шовківництво та ремесла: вироби з дерева, ременю, срібла (Мас., Роман.., 1970, 118);

В СРСР шовківництво розвинене переважно на півдні (Зоол., 1957, 61).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шовківництво — Шовківни́цтво. Вирощування шовковиці та розведення шовкопрядів. Шовківництва учать ся в богато школах полудневої Росиї. Заразом займають ся сі школи розширюванєм морвового дерева. В тім напрямі є найрухливійший повіт Харківский (Б., 1895, 38, 3) // див. іще морва. Українська літературна мова на Буковині
  2. шовківництво — ШОВКІВНИ́ЦТВО, а, с. Галузь сільського господарства, що займається розведенням шовковицевого шовкопряда для одержання шовку (у 1 знач.). Історія розвитку шовківництва на планеті налічує понад 5000 років (із журн. Словник української мови у 20 томах
  3. шовківництво — шовківни́цтво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  4. шовківництво — -а, с. Галузь сільського господарства, що займається розведенням шовковицевого шовкопряда для одержання шовку (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови