1. Словник української мови в 11 томах

шок

ШОК, у, ч. Загальний тяжкий розлад життєво важливих функцій організму, викликаний порушенням нервово-рефлекторної діяльності внаслідок фізичної чи психічної травми.

— Згадав, юначе, як вас сюди привезли. Були такі, що вас вже й поховали наперед. Страшенна втрата крові, нервовий шок… (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 37);

Небезпечним ускладненням інфаркту є серцева астма з розвитком набряку легень, шок з різким спадом кров’яного тиску (Хлібороб Укр., 9, 1971, 41);

Людина за своєю природою, завдяки високоорганізованій нервовій системі, не може довго терпіти надзвичайно сильного болю. В неї розвивається патологічний стан, що зветься шоком (Знання.., 2, 1969, 10);

// перен. Стан пригніченості, розгубленості.

Шок у пана Дулькевича минув так само швидко, як і настав (Загреб., Європа 45, 1959, 56).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шок — див. УДАР. Словник синонімів Караванського
  2. шок — Удар, ураза, зворух, штовх Словник чужослів Павло Штепа
  3. шок — ШОК, у, ч. Загальний тяжкий розлад життєво важливих функцій організму, викликаний порушенням нервово-рефлекторної діяльності внаслідок фізичної чи психічної травми. – Згадав, юначе, як вас сюди привезли. Були такі, що вас вже й поховали наперед. Словник української мови у 20 томах
  4. шок — шок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  5. шок — -у, ч., мед. Загальний тяжкий розлад життєво важливих функцій організму, спричинений порушенням нервової регуляції життєво важливих процесів; характеризується розладами гемодинаміки, дихання, обміну речовин. || перен. Стан пригніченості, розгубленості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. шок — (франц. choc, букв. – поштовх, удар) сукупність загрозливих ознак у людини й ряду тварин, що їх спричинюють порушення нервової регуляції життєво важливих процесів. Характеризується розладами гемодинаміки, дихання, обміну речовин. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. шок — Загрозливий для життя стан людини, що є реакцією організму на важку травму, отруєння, втрату вел. кількості крові, контакт з алергеном та ін.; порушення серцевої діяльності, дихання, кровообігу, гіпертонія, набряки. Універсальний словник-енциклопедія
  8. шок — ЗБЕНТЕ́ЖЕННЯ (стан незручності і деякої розгубленості), БЕНТЕ́ЖЕННЯ, ЗНІЯКОВІ́ННЯ, ЗНІЯКОВІ́ЛІСТЬ, НІ́Я́КОВІСТЬ, ЗАМІША́ННЯ, СУМ'ЯТТЯ́ підсил., НЕСТЯ́МА підсил., КОНФУ́З розм., ЗМІША́ННЯ рідко; ШОК підсил. Словник синонімів української мови