1. Словник української мови в 11 томах

шокувати

ШОКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Ставити когось у незручне становище, викликати почуття зніяковіння, збентеження недотриманням загальноприйнятих норм поведінки.

Іван говорив нерівно, ..висновки робив безапеляційні, шокуючи слухачів (Кол., Терен.., 1959, 99);

Олену шокує самовпевнений, безапеляційний тон Оксани (Вільде, III, 1968, 302);

— Кажуть, вам у нього не сподобалося? — Розкіш шокувала її,— поспішила відповісти за подругу Фанні (М. Ол., Туди, де бій, 1971, 161).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шокувати — Викликати шок, ПРИГОЛОМШУВАТИ; п-к -УЮЧИЙ, що шокує, здатний приголомшити, разючий, приголомшливий, неймовірний, нечуваний, кошмарний, скандальний, <�украй> безпардонний <�непристойний>, майже шоковий, о. як грім з ясного неба. Словник синонімів Караванського
  2. шокувати — [шокуватие] шоукуйу, шоукуйеиш Орфоепічний словник української мови
  3. шокувати — Уражати, уразити, повражати Словник чужослів Павло Штепа
  4. шокувати — ШОКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого. Ставити когось у незручне становище, викликати почуття зніяковіння, збентеження недотриманням загальноприйнятих норм поведінки. Іван говорив нерівно, .. висновки робив безапеляційні, шокуючи слухачів (П. Словник української мови у 20 томах
  5. шокувати — шокува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  6. шокувати — -ую, -уєш, недок., перех. Ставити когось у незручне становище, викликати почуття зніяковіння, збентеження недотриманням загальноприйнятих норм поведінки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. шокувати — БЕНТЕ́ЖИТИ (викликати стан замішання, зніяковілості, ставити в незручне становище), ЗБЕНТЕ́ЖУВАТИ, КОНФУ́ЗИТИ розм.; ШОКУВА́ТИ (викликати неприємне почуття недотриманням загальноприйнятих норм поведінки). — Док.: збенте́жити, сконфу́зити, шокува́ти. Словник синонімів української мови
  8. шокувати — Шокува́ти, -ку́ю, -ку́єш кого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)