шокірувати

ШОКІ́РУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Те саме, що шокува́ти.

Алла Михайлівна насупилась.— Я бачу, що вас шокірують мої манери (Л. Укр., III, 1952, 619);

[Карташов:] Нам не хотілося, бачте, шокірувати вас, як великого садовода (Довж., І, 1958, 467);

Така поведінка з боку гвардійського офіцера шокірувала все знатне офіцерство колишньої царської армії (Панч, На калин. мості, 1965, 134).