1. Словник української мови в 11 томах

шорхання

ШО́РХАННЯ, я, с. Дія за знач. шо́рхати і звуки, утворювані цією дією.

Світло гасне і з тихим шорханням розходиться завіса (Смолич, Театр.., 1946, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шорхання — див. шум Словник синонімів Вусика
  2. шорхання — ШО́РХАННЯ, я, с. Дія за знач. шо́рхати і звуки, утворювані цією дією. Світло гасне і з тихим шорханням розходиться завіса (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах
  3. шорхання — шо́рхання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  4. шорхання — -я, с. Дія за знач. шорхати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови