шосейний

ШОСЕ́ЙНИЙ, а, е. Прикм. до шосе́.

Протікають асфальти з міста — сизі стрічки в широкім полі, По’ шосейних важких накатах, в смарагдовій густій траві (Мал., Листи.., 1961, 12);

[Сергєєв:] Миколо Федоровичу, тил випереджає фронт. Прибули ферми для київських мостів — шосейного та залізничного (Дмит., Драм. тв., 1958, 132);

// у сполуч. із сл. ш л я х, дорога, магістраль, траса і т.ін. Який являє собою шосе.

Натовп з польової дороги вийшов, нарешті, на шосейний шлях (Сміл., Сашко, 1957, 85);

На шосейній дорозі стояло з десяток людей (Збан., Таємниця.., 1971, 242);

Полк Самієва всі ці дні вів бої вподовж однієї з шосейних магістралей, що йшла до столиці [Будапешта] з північного сходу (Гончар, III, 1959, 225);

Перемогу па шосейних трасах Житомирщини виборювали близько ста найсильніших сільських велосипедистів з вісімнадцяти областей України (Роб. газ., 17.IV 1973, 4)