шотландці

ШОТЛА́НДЦІ, ів, мн. (одн. шотла́ндець, дця, ч.; шотла́ндка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Шотландії; представники цього народу.

Хай в Англії збира король Податки й десятини, А всяк шотландець вільний пан Своєї батьківщини (Л. Укр., І, 1951, 359);

В ранніх творах, пишучи про свою власну долю — звичайну долю молодого шотландця,— Бернс малює типову картину гіркого й безрадісного життя селянського юнака в період становлення капіталізму (Рад. літ-во, 5, 1958, 74);

Шотландки в центрі стали в позі і в боки руки узяли… Меча поклав хтось на підлозі — й волинки грати почали (Тич., II, 1957, 251).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шотландці — ШОТЛА́НДЦІ, ів, мн. (одн. шотла́ндець, дця, ч.; шотла́ндка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Шотландії; представники цього народу. Словник української мови у 20 томах
  2. шотландці — -ів, мн. (одн. шотландець, -дця, ч.; шотландка, -и, ж.). Народ, що становить основне населення Шотландії; представники цього народу. Великий тлумачний словник сучасної мови