шпинат
ШПИНА́Т, у, ч.
1. Трав’яниста рослина родини лободових, що культивується як овоч, листя якого споживають свіжим, вареним і консервованим.
Внаслідок короткого вегетаційного періоду шпинат є особливо цінною ущільнюючою культурою для весняного, осіннього і зимового споживання (Овоч., 1956, 376);
Шпинат використовують у протертому вигляді для приготування бабок і страв (Укр. страви, 1957, 208).
2. Страва або приправа з листя цієї рослини.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шпинат — ШПИНА́Т, у, ч. 1. Трав'яниста рослина родини лободових, що культивується як овоч, листя якого споживають свіжим, вареним і консервованим. Словник української мови у 20 томах
- шпинат — шпина́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- шпинат — -у, ч. 1》 Трав'яниста рослина родини лободових, що культивується як овоч, листя якого споживають свіжим, вареним і консервованим. 2》 Страва або приправа з листя цієї рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шпинат — Одно- і дворічні трав'янисті рослини родини лободових, походять із Середньої Азії; овочева культура; листя зібране в розетку (містить багато вітамінів і солей, особливо заліза), використовують в їжу. Універсальний словник-енциклопедія