шпінгалет
ШПІНГАЛЕ́Т, а, ч.
1. Металева засувка для замикання стулок вікон, дверей і т. ін.
В дальшу мить хотіла [Олена] вискочити з кімнати, але зопалу наштовхнулась на закриту на шпінгалет половинку дверей (Головко, І, 1957, 472);
— А такого в тебе немає.— Хлопчик витяг із кишені старий заіржавілий шпінгалет од вікна,— Як пістолет (Панч, Син Таращ. полку, 1946, 50);
Клава розплеснує своє спухле обличчя по склу і руками наосліп шукає шпінгалета (Перв., Опов.., 1970, 62).
2. перен., жарт. Невеликий на зріст юнак або підліток.
Саме в цю хвилину Шурка побачив — з другого боку, на такому ж буланчику — ординарця Котовського. То був Сашко Птаха.— О! — весело підморгнув він до Сашка.— І ти тут, шпінгалет з Лонжерону? (Смолич, V, 1959, 790);
Входить у кімнату такий шпінгалет у чині поручика і каже мені ввічливо так, ще й руку до козирка прикладає:— Полковник Тимашов просять вас завітати до них у гості (Собко, Скеля.., 1961, 44).
Значення в інших словниках
- шпінгалет — див. дитина Словник синонімів Вусика
- шпінгалет — ШПІНГАЛЕ́Т, а, ч. 1. Металева засувка для замикання стулок вікон, дверей і т. ін. В дальшу мить хотіла [Олена] вискочити з кімнати, але зопалу наштовхнулась на закриту на шпінгалет половинку дверей (А. Головко); – А такого в тебе немає. Словник української мови у 20 томах
- шпінгалет — шпінгале́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- шпінгалет — -а, ч. 1》 Металева засувка для замикання стулок вікон, дверей і т. ін. 2》 перен., жарт. Невеликий на зріст юнак або підліток. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шпінгалет — ПІ́ДЛІТОК (хлопчик або дівчинка 12-16 років — перехідного між дитинством і юнацтвом віку), НЕДО́ЛІТОК, НЕДО́РО́СТОК розм., ПІДРО́СТОК розм., ВИ́РОСТОК діал.; ПІВПА́РУБОК розм., ПІВПАРУБЧА́К розм., ПІДПА́РУБОК розм., ПІДПАРУБЧА́К розм., ПАРУБІ́ЙКО розм. Словник синонімів української мови