шпіонити

ШПІО́НИТИ, цю, ниш, недок., за ким-чим, діал. кого— що і без додатка, розм. Те саме, що шпигува́ти².

[Тарталюк (дивлячись то на Симу, то на двері кабінету):] Тепер цю чорт приніс. Знову не можна в кабінет пройти — шпіонити буде (Коч., II, 1956, 456);

*У порівн. Він.. крадькома наставляв вухо в мій бік, немов шпіонив мене (Фр., IV, 1950, 182).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шпіонити — див. рекогноскувати, слідити, обслідувати, підстерігати Словник чужослів Павло Штепа
  2. шпіонити — ШПІО́НИТИ, ню, ниш, недок., за ким – чим, діал. кого – що і без дод., розм. Те саме, що шпигува́ти². [Тарталюк (дивлячись то на Симу, то на двері кабінету):] Тепер цю чорт приніс. Знову не можна в кабінет пройти – шпіонити буде (І. Кочерга); Він .. Словник української мови у 20 томах
  3. шпіонити — шпіо́нити дієслово недоконаного виду шпигувати діал. Орфографічний словник української мови
  4. шпіонити — -ню, -ниш, недок., за ким – чим, діал. кого – що і без додатка, розм. Те саме, що шпигувати II. Великий тлумачний словник сучасної мови