1. Словник української мови в 11 томах

шрамуватий

ШРАМУВА́ТИЙ, а, е. Покритий шрамами.

— Поїхала [Галина Сафронівна] до Івана Сидоровича..— і задоволена посмішка заграла на шрамуватому обличчі [шофера] (Піде., Віч-на-віч, 1962, 106);

// Покритий подряпинами, порізами і т. ін. (про дерево).

Підіймає берест віття,— кору зносить шрамувату — знак гарячий лихоліття в тілі дерева-солдата (Рудь, Дон. зорі, 1958, 87).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шрамуватий — ШРАМУВА́ТИЙ, а, е. Покритий шрамами. – Поїхала [Галина Сафронівна] до Івана Сидоровича .. – і задоволена посмішка заграла на шрамуватому обличчі [шофера] (О. Підсуха); // Покритий подряпинами, порізами і т. ін. (про дерево). Словник української мови у 20 томах
  2. шрамуватий — шрамува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. шрамуватий — -а, -е. Покритий шрамами. || Покритий подряпинами, порізами і т. ін. (про дерево). Великий тлумачний словник сучасної мови