штамбик

ШТА́МБИК, а, ч. Зменш, до штамб.

У кімнатних умовах краще, коли крона має форму куща. Формують її так: на окуліруваній рослині, намітивши висоту штамбика 10-15 сантиметрів від місця окулірування, залишають 3-4 бруньки, вище яких штамбик обрізують (Хлібороб Укр., 6, 1965, 34);

Щоб запобігти пошкодженню плямистим некрозом, зрізану лозу зберігають взимку при помірній вологості без перешаровування землею або піском, у саджанців присипають піском тільки коріння, а штамбики лишають відкритими (Колг. Укр., 10, 1960, 32).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штамбик — ШТА́МБИК, а, ч. Зменш. до штамб. У кімнатних умовах краще, коли крона має форму куща. Формують її так: на окуліруваній рослині, намітивши висоту штамбика 10–15 сантиметрів від місця окулірування, залишають 3–4 бруньки, вище яких штамбик обрізують (з наук. Словник української мови у 20 томах
  2. штамбик — шта́мбик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. штамбик — -а, ч. Зменш. до штамб. Великий тлумачний словник сучасної мови