штахети

ШТАХЕ́ТИ, е́т, мн., ШТАХЕ́Т, у, ч. Загорожа з дерев’яних дощечок або металевих прутів.

[Єгер:] Палац коло палацу. Та скрізь ясні шибки, та вежі, та залізні штахети (Л. Укр., IV, 1954, 219);

Двір од вулиці одгороджений не парканчиком чи штахетами, а трьома лініями колючого дроту, на який опирається стіна з дикої лози (Сенч., На Бат. горі, 1960, 120);

По один бік глибокого темного шляху білокорі берези в розпущених зелених косах.. По другий бік під зелениною — високий гостроверхий штахет і похмура, зеленим мальована брама (Вас., II, 1959, 54);

Піраміду огороджено гарненьким штахетом й обсаджено молодими деревами (Коп., Лейтенанти, 1947, 35);

Зупинившись і глянувши в той бік, звідки гукали, Гузь побачив наставлені на нього крізь отвори в штахеті дві гвинтівки (Бурл., М. Гонта, 1959, 13);

// тільки мн. Дощечки в дерев’яному паркані, веранді і т. ін.

Молоденька панна, що була нахилилась над столом, давно вже шукала чогось у густій сітці винограду, переважившись через штахети веранди (Дн. Чайка, Тв., 1960, 46);

Маленька фігура Тучинського хутко мигтіла межи штахетами сходів. Він хутко збігав на естакаду [шахти] (Досв., Вибр., 1959, 321);

Бронко застає Олексу коло дверей. Схопившись за штахети хвіртки, ..Олекса важко дихав (Вільде. Сестри.., 1958, 89);

Ми знову йшли стежкою. Ось уже видно штахети у парканах (Томч., Готель.., 1960, 50);

Циркулярка ріже дошки, штахети (Кучер, Зол. руки, 1948, 130);

*Образно. Аж до цехів Запоріжсталі Прийшли квітуючі сади, І на останньому кварталі Спинились яблуні, бо далі Лежить асфальт — не перейти, І височать штахети сталі. Багрові пагорби руди (Нагн., Вибр., 1957, 141).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штахети — Штахе́ти: — загорожа з дерев'яних дощок або металевих прутів [51] — огорожа з дерева [XI] Словник з творів Івана Франка
  2. штахети — див. ЧАСТОКІЛ. Словник синонімів Караванського
  3. штахети — ШТАХЕ́ТИ, е́т, мн., ШТАХЕ́Т, у, ч. Загорожа з дерев'яних дощечок або металевих прутів. [Єгер:] Палац коло палацу. Та скрізь ясні шибки, та вежі, та залізні штахети (Леся Українка); Двір од вулиці одгороджений не парканчиком чи штахетами... Словник української мови у 20 томах
  4. штахети — штахе́ти множинний іменник Орфографічний словник української мови
  5. штахети — штахе́ти вул.зуби (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. штахети — -ет, мн., штахет, -у, ч. Загорожа з дерев'яних дощечок або металевих прутів. || тільки мн. Дощечки в дерев'яному паркані, веранді тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. штахети — ПАРКА́Н (огорожа, перев. дерев'яна), БАРКА́Н діал., ОПАРКА́НЕННЯ діал., ДІЛОВА́ННЯ діал.; ПРИ́САДОК, ПАЛІСА́ДНИК (невисокий, легкий); ШТАХЕ́ТИ мн., ШТАХЕ́Т, ШТАХЕ́ТНИК, ШТАХЕ́ТТЯ (перев. з дощечок); ЧАСТОКІ́Л, ГОСТРОКІ́Л, ОСТРОКІ́Л діал. Словник синонімів української мови
  8. штахети — Штахе́ти, -хе́т, -там Правописний словник Голоскевича (1929 р.)