штиб

ШТИБ і, у, ч., гірн. Дрібне або подрібнене кам’яне вугілля.

Під ногами, як ринь на березі, шелестів штиб (Панч, І, 1956, 408);

На шахту № 54 привезли новий струг.— Кажуть, чудовий механізм,— чути розмови — Подрібнюючи вугілля, лишав менше штибу, ніж від комбайнів (Рад. Укр., 25.1 1963, 2).

ШТИБ², у, ч., розм. Те саме, шо кшталт.

Тільки тепер він спостеріг, наче це був не той сад, що він його знав ще два роки тому. Він тепер розкинувся величезним парком, порізаним доріжками, обабіч яких на певній відстані височіли дерев’яні альтанки китайсько-японського штибу (Досв., Вибр., 1959, 369);

Тиміш Прудивус добре знав невірну вдачу товариша, його поведенцію на кону, штиб його лицедійського вміння та хисту (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 207).

∆ На оди́н штиб — те саме, що На оди́н кшталт ( див. кшталт); На свій штиб — те саме, що На свій кшталт ( див. кшталт).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штиб — див. КШТАЛТ. Словник синонімів Караванського
  2. штиб — Дрібновугіль Словник чужослів Павло Штепа
  3. штиб — ШТИБ¹, у, ч., гірн. Дрібне або подрібнене кам'яне вугілля. Під ногами, як ринь на березі, шелестів штиб (П. Панч); На шахту № 54 привезли новий струг. Словник української мови у 20 томах
  4. штиб — штиб 1 іменник чоловічого роду дрібне вугілля штиб 2 іменник чоловічого роду кшталт розм. Орфографічний словник української мови
  5. штиб — I -у, ч., гірн. Дрібне або подрібнене кам'яне вугілля. II -у, ч., розм. Те саме, що кшталт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. штиб — (нім. Gestübbe, Staub – пил) кам’яновугільний дрібняк, який спалюють у пиловугільних топках. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. штиб — Штиб, -бу, -бові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. штиб — Штиб, -бу м. 1) Форма, манеръ, образецъ. см. штем, шталт. Зроби, мені на такий штиб. Екатер. г. Писання не того штибу, який, вживається тепер в книжках. Ном. III. Ламати язик на татарський штиб. Ном. № 13391. Словник української мови Грінченка