1. Словник української мови в 11 томах

штиблети

ШТИБЛЕ́ТИ, е́т, мн. (одн. штиблета, и, ж.).

1. Чоловічі черевики перев. на шнурках.

Він ходив, широко розставляючи дебелі, розкарякуваті ноги, узуті в шкіряні штиблети з масивними золотими пряжками (Добр., Очак. розмир, 1965, 5);

Дмитрій Іванович став зовсім іншим, ніж був. Почав одягатися: придбав добрі жовті штиблети, шовкову сорочку, пошив красиву піджачну пару (Сенч., На Бат. горі, 1960, 71).

2. заст. Гетри на застібках.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штиблети — моск. черевики Словник чужослів Павло Штепа
  2. штиблети — ШТИБЛЕ́ТИ, е́т, мн. (одн. штибле́та, и, ж.). 1. Чоловічі черевики перев. на шнурках. Він ходив, широко розставляючи дебелі, розкарякуваті ноги, узуті в шкіряні штиблети з масивними золотими пряжками (С. Словник української мови у 20 томах
  3. штиблети — -ет, мн. (одн. штиблета, -и, ж.). 1》 Чоловічі черевики, перев. на шнурках. 2》 заст. Гетри на застібках. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. штиблети — Штибле́ти, -ле́тів, -там Правописний словник Голоскевича (1929 р.)