1. Словник української мови в 11 томах

штовханина

ШТОВХАНИ́НА, и, ж., розм. Безладний рух, штовхання в тісноті, в натовпі.

Серед метушні, гамору, крику, страшенної спеки, штовханини, огидної вокзальної пилюки бігає дівчинка років шести (Тют., Вир, 1964, 161);

Прокинувся я від штовханини в купе. Поїзд ще стукотів на стиках колій (Чаб., За півгодини.., 1963, 15);

Софія Карлівна стояла сама собі серед вигону, стежачи з-під панами за штовханиною біля колодязя (Гончар, Таврія, 1952, 150).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штовханина — див. метушня Словник синонімів Вусика
  2. штовханина — [штоўханина] -ние, д. і м. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. штовханина — ШТОВХАНИ́НА, и, ж., розм. Безладний рух, штовхання в тісноті, у натовпі. Серед метушні, гамору, крику, страшенної спеки, штовханини, огидної вокзальної пилюки бігає дівчинка років шести (Григорій Тютюнник); Прокинувся я від штовханини в купе. Словник української мови у 20 томах
  4. штовханина — штовхани́на іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  5. штовханина — -и, ж., розм. Безладний рух, штовхання в тісноті, в натовпі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. штовханина — ТИ́СНЯВА (безладний рух, рух у великій тісноті, у натовпі), ТІСНО́ТА́, ТИСК розм., ШТОВХАНИ́НА розм., ШТУРХАНИ́НА розм., ДА́ВКА розм., ДАВКОТНЯ́ розм., ТОВКОТНЕ́ЧА розм., ТО́ВЧА розм., ТИ́ЧБА заст. Настрій у всіх піднесений. Словник синонімів української мови