штовхнути

ШТОВХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до штовха́ти.

Оце було зачеплю її [меншу сестру] або штовхну так, що вона й ноги задере, то вона зараз біжить до матері жаліться; а мати мені зараз тиць кислицю в зуби (Н.-Лев., VI, 1966, 92);

Гуртом сипнули школярі до класу.. Хтось штовхнув діжечку з водою, що стояла тут же, і пообливав одежу (Гр., І, 1963, 243);

Марко штовхнув його, підставив ніжку і перекинув долі (Трубл., Мандр., 1938, 37);

Десь близько в коридорі гучно грюкнули двері: їх щосили штовхнула осатаніла рука (Шовк., Інженери, 1956, 347);

Закричить дитина, зарепетує на свою долю — Уляна тільки вилає та штовхне ногою колиску (Коцюб., І, 1955, 440);

— Ось твої «самоварники» йдуть,— весело штовхнула Шуру одна з дівчат (Гончар, III, 1959, 419);

Товариш штовхнув хлопця в бік, і він тільки тоді зрозумів, що бовкнув зайве (Тулуб, Людолови, І, 1957, 67);

Варвара кинулась до неї, але Параска штовхнула її в груди (Март., Тв., 1954, 131);

Вояки штовхнули хлопця до цариці, аби дала наказ, як його покарати (Три золоті сл., 1968, 153);

Анатоля делікатно штовхнули до середини й посадовили у куток, за стіл (Кач., II, 1958, 392);

Він сяк-так застебнув кітеля, штовхнув на своє місце вістового і, вихопивши парабелума, побіг до виходу (Кучер, Голод, 1961, 412);

Я подивилася на нього й байдуже одвернулася. Але щось мене штовхнуло знову подивитись (Ю. Янов., II, 1958, 89);

Непереможна сила цікавості штовхнула Сах-но. .. Сахно вдарила веслом і рушила в протоку тунелю (Смолич, І, 1958, 78);

— Я не розумію,— казав Соколов полковнику Чайці,— що саме могло штовхнути на злочин звичайного робітника Мюллера? (Собко, Запорука.., 1952, 172);

[Аркадій:] Ви що ж, хочете фальшуванням покрити злочинство і мене штовхнути на це? (Корн., І, 1955, 123);

Вона [спортсменка] штовхнула ядро на 19 метрів 70 сантиметрів, що є світовим досягненням для залів (Рад. Укр., 16.III 1971, 4);

*Образно. Несподівано, раптом, у чорну тишу щось впало.. Заскакало по листі, збудило повітря, штовхнуло землю і вогко дихнуло просто в лице. Пронеслось шумом, обмило землю і щезло (Коцюб., II, 1955, 209);

*У порівн. Чи довго так не тут була,— не знала. Але коли враз збудилася, мов штовхнув хто,— жах перейняв її (Хотк., II, 1966, 218);

Він почав читати: — «Глухе село Обухівка, Щербанівського району…»і — але й замовк, бо враз, мов хтось штовхнув із сіней, колихнувся від дверей натовп і в хату влетів Матюха (Головко, II, 1957, 133).

Межи́ пле́чі штовхну́ти див. плече́;

Штовхну́ти в се́рце (в гру́ди) — про яке-небудь сильне почуття, що несподівано охопило людину.

Від.. доторку до милої рідної дитини відчула, як щось штовхнуло її в серце (Тют., Вир, 1964, 278);

Повногубе Маріїне обличчя здивовано повернулося на дверний рип, радісний зойк штовхнув блукача в груди: — Яремочко! (Загреб., Шепіт, 1966, 28).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штовхнути — див. штовхати Словник синонімів Вусика
  2. штовхнути — [штоуўхнутие] -ну, штоўхнеш, штоўхнеимо, штоўхнеите; нак. штоўхни, -н'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. штовхнути — ШТОВХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до штовха́ти. Оце було зачеплю її [меншу сестру] або штовхну так, що вона й ноги задере, то вона зараз біжить до матері жаліться; а мати мені зараз тиць кислицю в зуби (І. Словник української мови у 20 томах
  4. штовхнути — штовхну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  5. штовхнути — -ну, -неш, док. Однокр. до штовхати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. штовхнути — штовха́ти / штовхну́ти на шлях чого. Спонукати кого-небудь до якихось дій (перев. негативних). Я скаржитимусь лорд-меру Лондона, що мене, лейтенанта королівських повітряних сил, в цьому домі штовхають на шлях пияцтва (В. Собко). Фразеологічний словник української мови
  7. штовхнути — СПОНУКА́ТИ (викликати у кого-небудь бажання робити щось), СПОНУ́КУВАТИ, СХИЛЯ́ТИ, ПІДШТО́ВХУВАТИ, ШТОВХА́ТИ, ПІДБИВА́ТИ, ПІДНІМА́ТИ (ПІДІЙМА́ТИ), ПХА́ТИ розм.; ПІДКРУ́ЧУВАТИ розм., ПІДХЛЬО́СКУВАТИ розм., ПІДХЛЬО́СТУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  8. штовхнути — Штовхну́ти, -хну́, -хне́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. штовхнути — Штовхнути, -хну, -неш гл. Однокр. в. отъ штовхати. Толкнуть. Ненароком штовхнув Ольгу в лікоть. Левиц. Пов. 130. Словник української мови Грінченка