шток
ШТОК¹, а, ч., техн.
1. Металевий циліндричний стержень.
При натисканні на педаль керування гальм зусилля через шток передаватиметься на поршень, переміщаючи його вправо (Автомоб., 1957, 203);
До пристані й справді мчав блискучий катер. На ньому стояв матрос, над головою якого, наче спис, стримів високий, тонкий шток (Кучер, Черв. вогонь, 1959, 89);
// Деталь поршневої машини, яка з’єднує поршень з повзуном.
2. Частина морського якоря у вигляді поперечного бруса.
ШТОК², у, ч., геол. Велика маса гірської породи або корисних копалин неправильної форми.
Соляні породи виявлено у Дніпровсько-Донецькій западині та на північно-західній околиці Донбасу. Вони утворюють тут численні куполоподібні підняття, штоки й гребені (Наука.., 1, 1972, 9).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шток — ШТОК¹, а, ч., техн. 1. Деталь поршневої машини, що з'єднує поршень з повзуном. При натисканні на педаль керування гальм зусилля через шток передаватиметься на поршень, переміщаючи його вправо (з навч. літ.); До пристані й справді мчав блискучий катер. Словник української мови у 20 томах
- шток — шток 1 іменник чоловічого роду стержень шток 2 іменник чоловічого роду порода Орфографічний словник української мови
- шток — шток: ◊ п'я́ний в шток → п'яний ◊ хі́рний як шток → кірний Лексикон львівський: поважно і на жарт
- шток — I -а, ч., тех. 1》 Металевий циліндричний стержень. || Деталь поршневої машини, яка з'єднує поршень з повзуном. 2》 Частина морського якоря у вигляді поперечного бруса. II -у, ч., геол. Велика маса гірської породи або корисних копалин неправильної форми. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шток — (нім. Stock, букв. – палиця) 1. Циліндричний стрижень поршневої машини, що з’єднує поршень з повзуном. 2. Поперечний стрижень у верхній частині якоря. 3. Вторгнення магматичних порід (інтрузія) у верхні шари земної кори. 4. Рудне тіло округлої або циліндричної форми. Словник іншомовних слів Мельничука
- шток — СТРИ́ЖЕНЬ (предмет видовженої форми, який є осьовою або опорною частиною чого-небудь; взагалі предмет такої форми), СТЕ́РЖЕНЬ рідше, ШПЕНЬ, ШПЕ́НИК, ШПЕНЬО́К (невеликий); ШПИ́ЛЬКА (цвях або болт без головки); СЕРДЕ́ЧНИК (стрижень... Словник синонімів української мови