штольня

ШТО́ЛЬНЯ, і, ж. Горизонтальна або похила виробка з виходом на земну поверхню, признач, для обслуговування підземних гірничих робіт.

Сто метрів під землею в глибині десятиметрової штольні, в духоті і нафтовім сопусі працює робітник (Фр., IV, 1950, 24);

— Рудня відкрита,— промовляє Огей,— вона досліджена, і штольню намічено у схилі.. товстої рудної жили, (Досв., Вибр., 1959, 328);

Од ствола шахти, що тупо дивився в небо, мов жерло велетенської гармати, йшли бічні ходи — штольні (Кол., Терен.., 1959, 209);

*У порівн. Засідлав [Тимко] коня, виїхав з двору. Чорною штольнею простягалася вулиця (Тют., Вир, 1964, 354);

// Підземна споруда для якої-небудь спеціальної мети.

Людський тлум затяг у бомбосховище й Доріс. Довгі тісні штольні вже були набиті людьми (Загреб., Європа 45, 1959, 345);

В другій половині печери робітниці сплять.. А ще далі, в просторій штольні, матросам показали підземну школу (Кучер, Голод, 1961, 94).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me