шторх

ШТОРХ, виг., діал. Уживається як присудок за знач. што́рхати і шторхну́ти.

Ганить Хапко турецьку люльку.. А тут хтось шторх його злегенька (Вовчок, VI, 1956, 278).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шторх — ШТОРХ, виг., діал. Уживається як присудок за знач. што́рхати і шторхну́ти. Ганить Хапко турецьку люльку .. А тут хтось шторх його злегенька (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  2. шторх — шторх іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  3. шторх — Шторх! меж. Штовх. Шторх мене у плечі. МВ. (КС. 1902. X. 148). Словник української мови Грінченка