штурман

ШТУ́РМАН, а, ч.

1. Фахівець з водіння військових надводних або підводних кораблів, що має офіцерське звання.

Трапом з моряцькою спритністю легко збігає Бутаков, а за ним — штурман Поспєлов (Тулуб, В степу.., 1964, 285);

До штурмана нашого В гості сестра Приїхала на лінкор (Нагн., Вибр., 1950, 115);

*Образно. Серед штурманів бурі народної був і український поет-революціонер Тарас Шевченко — вірний соратник вождя революційної демократії Миколи Чернишевського (Слово про Кобзаря, 1961, 9);

// Фахівець з водіння повітряних кораблів.

[Станіслава:] Таня була штурманом на бомбардувальнику (Собко, П’єси, 1958, 71);

Застигли в строю бойові льотчики: пілоти, штурмани, авіатехніки, техніки (Рад. Укр., 23.11 1969, 4);

*У порівн. З загонами і окремими групами пішли навіть штабні офіцери. Вони повинні були, як штурмани на літаках, весь час орієнтувати бійців: у цих міжгір’ях, особливо вночі, дуже легко було заблудитись (Гончар, III, 1959, 98).

2. У торговельному флоті — помічник капітана, який одночасно є фахівцем з водіння судна.

Батько в Юрка штурман, далекого плавання (Донч., IV, 1957, 273).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штурман — див. ВОДІЙ; п! КЕРМАНИЧ. Словник синонімів Караванського
  2. штурман — див. водій Словник синонімів Вусика
  3. штурман — Стерновий, стерник, керманич Словник чужослів Павло Штепа
  4. штурман — ШТУ́РМАН, а, ч. 1. Фахівець із водіння військових надводних або підводних кораблів, що має офіцерське звання. Трапом з моряцькою спритністю легко збігає Бутаков, а за ним – штурман Поспєлов (З. Словник української мови у 20 томах
  5. штурман — шту́рман іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  6. штурман — -а, ч. 1》 Фахівець із водіння військових надводних або підводних кораблів, що має офіцерське звання; прокладає курс руху, визначає положення корабля, літака. || Фахівець із водіння повітряних кораблів. 2》 У торговельному флоті – помічник капітана, який одночасно є фахівцем з водіння судна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. штурман — шту́рман (від голл. stuurman – стерновий) спеціаліст з водіння літаків, кораблів; прокладає курс руху, визначає положення корабля, літака. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. штурман — Штурман, -на м. Штурманъ (на кораблѣ). Словник української мови Грінченка