шубовсть
ШУБО́ВСТЬ, виг., розм. Уживається як присудок за знач. шубо́встати і шубо́вснути.
Вас так і потягло до води, до її чистої хвилі, до її цілющої прохолоди. Мерщій все з себе! Шубовсть!.. (Мирний, IV, 1955, 316);
Черевик — шубовсть у воду, навіть хвиля розійшлась! (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 167);
Потріпав [півень] крилами, закукурікав та — шубовсть у Лаврінові огірки(Н.-Лев., II, 1956, 372);
Перелякалася миша, бо ворогів у неї багато. Перелякалася і — шубовсть з пенька, прямо в нірку (Коп., Як вони.., 1948, 95);
*Образно. Марина зітхнула: — От саме через те ти й щаслива, Олено. Що правильно ти його полюбила. А не так, як я: шубовсть! Наче з кручі у воду. Не розпитала нічого! Не розізнала. От і розплачуйсь тепер (Головко, І, 1957, 487).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шубовсть — див. падати Словник синонімів Вусика
- шубовсть — ШУБО́ВСТЬ, виг., розм. Уживається як присудок за знач. шубо́встати і шубо́вснути. Вас так і потягло до води, до її чистої хвилі, до її цілющої прохолоди. Мерщій все з себе! Шубовсть!.. (Панас Мирний); Черевик – шубовсть у воду, навіть хвиля розійшлась!... Словник української мови у 20 томах
- шубовсть — шубо́всть вигук незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- шубовсть — виг., розм. Уживається як присудок за знач. шубовстати і шубовснути. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шубовсть — Шубо́всть, виг. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- шубовсть — Шубовсть нар. Бухъ, бултыхъ. Шубовсть — як чорт у воду. Ном. № 13767. Словник української мови Грінченка