шура-буря
ШУ́РА-БУ́РЯ, шу́ри-бу́рі і ШУРЯ-БУРЯ, шу́рі-бу́рі, ж., розм.
1. Те саме, що ви́хор¹ 1.
Похилились квітки, Посумніли.. Шуря-буря пройшла — Вони знов піднялись (Фр., X, 1954, 10);
*У порівн. Несподівано визвірилась на свою пані ковалева ненька і раптом розійшлась, як шуря-буря: мати захищала сина (Ільч., Козацьк. роду, 1958, 47).
2. перен. Те саме, що розгардія-ш¹.
У нашій камері, анархістично-інтелігентській, завжди стояла шура-буря (Вас., IV, 1960, 45);
Наше з вами, товаришу, двадцяте сторіччя такої шури-бурі накалатало, що й не добереш, бува, котрий з нас по всій формі герой, котрий — тріска, яку на хвилях несе течія (Мур., Бук. повість, 1959, 234).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шура-буря — ШУ́РА-БУ́РЯ, шу́ри-бу́рі і ШУ́РЯ-БУ́РЯ, шу́рі-бу́рі, ж., розм. 1. Те саме, що ви́хор¹ 1. Похилились квітки, Посумніли .. Шуря-буря пройшла – Вони знов піднялись (І. Словник української мови у 20 томах
- шура-буря — шу́ра-бу́ря іменник жіночого роду вихор; розгардіяш розм. Орфографічний словник української мови
- шура-буря — шури-бурі і шуря-буря, шурі-бурі, ж., розм. 1》 Те саме, що вихор I 1). 2》 перен. Те саме, що розгардіяш 1). Великий тлумачний словник сучасної мови