шустрість

ШУ́СТРІСТЬ, рості, ж. Властивість за знач. шу́стрий.

Коли вершник знову сів на коня і поїхав попереду, Йонька з дивною для його літ шустрістю кинувся вслід за ним (Тют., Вир, 1964, 91).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шустрість — ШУ́СТРІСТЬ, рості, ж. Властивість за знач. шу́стрий. Коли вершник знову сів на коня і поїхав попереду, Йонька з дивною для його літ шустрістю кинувся вслід за ним (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
  2. шустрість — шу́стрість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. шустрість — -рості, ж. Властивість за знач. шустрий. Великий тлумачний словник сучасної мови