шушукатися
ШУШУ́КАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., розм.
1. Говорити одне з одним пошепки, перев. таємно від інших.
Коли зайшла річ про Марусяка, молоді попаді почали шушукатися між собою, і якби хто з попів довідався про зміст отих сповідей, було би, може, не одній попаді кепсько (Хотк., II, 1966, 71);
Підводу пригнав Миколка і вже шушукався із Чумаченком, циганив гранату (Тют., Вир, 1964, 324);
// Пошепки розпускати поговір, плітки.
А тут уже і на заводі починають шушукатись про мої стосунки з Лідою. Люди не сліпі, добре бачать, що твориться в їх колективі (Вільде, Винен.., 1959, 7);
— Професор Шостенко здає,— про це починають шушукатися й поза медичними колами (Шовк., Людина.., 1962, 426).
2. перен. Те саме, що шушу́кати 2.
В горах, як далека канонада, гуркотів грім, а внизу, під берегом, шушукалося море (Панч, І, 1956, 75).
Значення в інших словниках
- шушукатися — див. шушукати; говорити; шептати Словник синонімів Вусика
- шушукатися — [шушукатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
- шушукатися — ШУШУ́КАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., розм. 1. Говорити одне з одним пошепки, перев. таємно від інших. Коли зайшла річ про Марусяка, молоді попаді почали шушукатися між собою, і якби хто з попів довідався про зміст отих сповідей, було би, може... Словник української мови у 20 томах
- шушукатися — шушу́катися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- шушукатися — -аюся, -аєшся, недок., розм. 1》 Говорити одне з одним пошепки, перев. таємно від інших. || Пошепки розпускати поговір, плітки. 2》 перен. Те саме, що шушукати 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- шушукатися — ШЕЛЕСТІ́ТИ (видавати, утворювати, викликати шелест), ШАРУДІ́ТИ, ШУ́РХАТИ, ШУРХОТА́ТИ (ШУРХОТІ́ТИ), ШЕ́МРАТИ (ШЕ́МРІТИ рідше), ШЕ́РХАТИ розм., ШЕРХОТА́ТИ (ШЕРХОТІ́ТИ) розм., ШЕРЕХТІ́ТИ розм., ШАМОТІ́ТИ розм., ШУШУ́КАТИ розм., ШУШУ́КАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- шушукатися — Шушукатися, -каюся, -єшся гл. Шептаться. Словник української мови Грінченка