щ

Щ, невідм., сер. Двадцять дев’ята літера українського алфавіту на позначення приголосного звука «щ» (вимовляється «ща»).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Щ — (ща). Як назва літери вживається в с. р.: велике щ; як назва звука вживається в ч. р.: м’який щ. Літературне слововживання
  2. щ — Щ, невідм., с. Тридцята літера українського алфавіту на позначення приголосного звука “щ” (вимовляється “ща”). Словник української мови у 20 томах
  3. щ — невідм., с. Тридцята літера українського алфавіту на позначення приголосного звука "щ" (вимовляється "ща"). Великий тлумачний словник сучасної мови