1. Словник української мови в 11 томах

щадничий

ЩАДНИ́ЧИЙ, а, е, діал. Ощадний ( див. оща́дний 2).

— Я про одно тілько дбаю, щоб гроші складати! Книжечки щадничі, імперіали, дукати (Фр., VII, 1951, 65);

Дійшовши, згорблена й зіпріла, до міста, [Зоя] зайшла, не гаючись, до щадничого будинку (Коб., III, 1956, 470).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щадничий — Щадни́чий. Ощадний. Буковиньска каса щаднича уділила товариству "Народний Дім” в Чернівцях 50 зр[иньских] запомоги (Б., 1895, 24, 3). Українська літературна мова на Буковині
  2. щадничий — ЩАДНИ́ЧИЙ, а, е, діал. Ощадний (див. оща́дний 2). – Я про одно тілько дбаю, щоб гроші складати! Книжечки щадничі, імперіали, дукати (І. Франко); Дійшовши, згорблена й зіпріла, до міста, [Зоя] зайшла, не гаючись, до щадничого будинку (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах
  3. щадничий — щадни́чий ощадний (ст) ◊ щадни́ча кни́жечка ощадна книжка (ст)||вкладкова книжка Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. щадничий — -а, -е, діал. Ощадний (див. ощадний 2)). Великий тлумачний словник сучасної мови