1. Словник української мови в 11 томах

щезник

ЩЕ́ЗНИК, а, ч., міф. Злий дух; лісовик.

Іван озирнувся назад, на скелі — і скаменів. На камені верхи сидів «той», щезник (Коцюб., II, 1955, 309);

Щезники нічні люльки допахкують у лісі (Козл., На переломі, 1947, 87);

*У порівн. — Ану, ти! — вискочив, як щезник з пляшки, меткий дозорець. — До роботи!.. (Кол., Терен.., 1959, 199).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щезник — див. чорт Словник синонімів Вусика
  2. щезник — ЩЕ́ЗНИК, а, ч., міф. Злий дух; лісовик. Іван озирнувся назад, на скелі – і скаменів. На камені верхи сидів “той”, щезник (М. Коцюбинський); Щезники нічні люльки допахкують у лісі (П. Козланюк); Щезник – темний дух гірського лісу (Є. Гуцало); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  3. щезник — ще́зник іменник чоловічого роду, істота злий дух; лісовик Орфографічний словник української мови
  4. щезник — -а, ч., міф. Злий дух; лісовик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. щезник — ЧОРТ (уявна надприродна істота, яка втілює в собі зло), БІС, ЧОРТЯ́КА розм., ГА́СПИД (А́СПИД) розм., ГАСПИДЯ́КА підсил. розм., ДІ́ДЬКО розм., КУЦА́К розм., КУ́ЦИЙ розм., КУЦА́Н розм., КУЦЬ розм., АНТИ́ПКО діал., А́РІДНИК діал., МОЛЬФА́Р (МОЛФА́Р) діал. Словник синонімів української мови