щиколотка
ЩИ́КОЛОТКА, діал. ЩИ́КОЛОДКА, и, ж.
1. Те саме, що кі́сточка 2.
Солдат важко, аж по щиколотки, вгрузав чобітьми в щирий пісок (Десняк, Вибр., 1947, 4);
Чорні коленкорові штани на резинці перехоплювали його ноги на щиколотках (Перв., Опов.., 1970, 84);
Я мусила послухать її ради і одважно скочила по щиколодки в воду (Л. Укр., III, 1952, 570).
2. Зчленування суглобів пальця; потовщений кінець суглоба.
Од ліктя було тіло біле, як папір, а пальці зчорніли, поморщились, пошерхли, щиколотки стали горохуваті (Н.-Лев., І, 1956, 148);
Кулаки були міцно стиснуті, аж білі на щиколотках (Кучер, Зол. руки, 1948, 58);
Кістляві щиколодки його пальців виглядали з волосся, як ніжки павука (Тудор, Народження, 1941, 184).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- щиколотка — [шчиколотка] -ткие, д. і м. -оц':і, р. мн. -ток Орфоепічний словник української мови
- щиколотка — (анатом.) кісточка моск. кісточка Словник чужослів Павло Штепа
- щиколотка — ЩИ́КОЛОТКА, діал. ЩИ́КОЛОДКА, и, ж. 1. Те саме, що кі́сточка 2. Солдат важко, аж по щиколотки, вгрузав чобітьми в щирий пісок (О. Десняк); Чорні коленкорові штани на резинці перехоплювали його ноги на щиколотках (Л. Словник української мови у 20 томах
- щиколотка — щи́колотка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- щиколотка — діал. щиколодка, -и, ж. 1》 Те саме, що кісточка 2). 2》 Зчленування суглобів пальця; потовщений кінець суглоба. Великий тлумачний словник сучасної мови
- щиколотка — КІ́СТОЧКА (зчленування кісток голінки з кістками стопи), ЩИ́КОЛОТКА, ЩИ́КОЛОТОК, ЩИ́КОЛОДКА діал. Ноги грузли в землю аж по самісінькі кісточки (О. Стороженко); Чорні коленкорові штани на резинці перехоплювали його ноги на щиколотках (Л. Первомайський). Словник синонімів української мови