щитовидний

ЩИТОВИ́ДНИЙ, а, е. Те саме, що щитоподі́бний.

∆ Щитови́дна за́лоза — залоза внутрішньої секреції людини і хребетних тварин, яка лежить спереду щитовидного хряща і бере участь в регуляції обміну речовин та енергії в організмі.

Регулювання водно-мінерального обміну здійснюється центральною нервовою системою через залози внутрішньої секреції — гіпофіз, щитовидну, підшлункову та статеву (Знання.., 2, 1972, 15);

Посилена і змінена діяльність щитовидної залози викликає так звану базедову хворобу і швидке виснаження організму внаслідок порушення правильного і погодженого перебігу процесів асиміляції і дисиміляції (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 199);

Щитови́дний хрящ — найбільший непарний хрящ гортані.

До складу гортані входить кілька хрящів. Найбільший з них, що називається «щитовидним», легко прощупується на передній поверхні шиї (Анат. і фізіол. людини, 1957, 71).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щитовидний — ЩИТОВИ́ДНИЙ, а, е. Те саме, що щитоподі́бний. Словник української мови у 20 томах
  2. щитовидний — щитови́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. щитовидний — -а, -е. Те саме, що щитоподібний. Щитовидна залоза — залоза внутрішньої секреції людини і хребетних тварин, яка лежить спереду щитовидного хряща і бере участь у регуляції обміну речовин та енергії в організмі. Щитовидний хрящ — найбільший непарний хрящ гортані. Великий тлумачний словник сучасної мови