щитівка
ЩИТІ́ВКА, и, ж. Дрібна сисна комаха, вкрита твердим щитом, яка паразитує на деревах, чагарниках, рідше на трав’янистих рослинах.
До комах, що висмоктують сік з рослин, належать клопи, попелиці, медяниці, щитівки (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 6);
Заражені комоподібною щитівкою яблуні через 5-7 днів після цвітіння слід обприскати півторапроцентною емульсією ДДТ (Веч. Київ, 24.V 1957, 4);
Червоні крапки на плодах яблук — це ураження щитівки, вона ж ушкоджує й листя (Роб. газ., 12.I 1973, 4).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- щитівка — ЩИТІ́ВКА, и, ж. Дрібна сисна комаха, вкрита твердим щитом, яка паразитує на деревах, чагарниках, рідше на трав'янистих рослинах. До комах, що висмоктують сік із рослин, належать клопи, попелиці, медяниці, щитівки (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- щитівка — щиті́вка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- щитівка — -и, ж. Дрібна сисна комаха, вкрита твердим щитом, яка паразитує на деревах, чагарниках, рідше на трав'янистих рослинах. Великий тлумачний словник сучасної мови