1. Словник української мови в 11 томах

щомога

ЩОМО́ГА, присл. Скільки можна; по можливості.

Вселилася вона у їх в такім убожестві, що й не сказати; черниці, які милостиві, здарували їй щомога (Вовчок, І, 1955, 233);

// З усієї сили, щосили.

Хлопці деруть щомога, а Явдоха своє: — І ви кажете: та бийте окаянную ханаанку, і я кажу (Кв.-Осн., II, 1956, 185);

Щомога став батько коня з ляку гнати (П. Куліш, Вибр., 1969, 385);

// Дуже швидко, поспішно.

Ну, чухрай же й ти, Гулаче, У Харків щомога, Там з дітками жінка плаче,— Жде тебе небога! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 170).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щомога — ЩОМО́ГА, присл. Скільки можна; по можливості. Вселилася вона у їх в такім убожестві, що й не сказати; черниці, які милостиві, здарували їй щомога (Марко Вовчок); // З усієї сили, щосили. Словник української мови у 20 томах
  2. щомога — щомо́га прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. щомога — присл. Скільки можна; по можливості. || З усієї сили, щосили. || Дуже швидко, поспішно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. щомога — Щомо́га, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)