юрливий

ЮРЛИ́ВИЙ. а, е, діал. Швидкий, жвавий, меткий.

Дородна, росла і красива, Приступна, добра, не спесива, Гнучка, юрлива, молода [дочка Латина]; Хоть хто на неї ненароком Закине молодецьким оком, То так її і вподоба (Котл., І, 1952, 165);

Вітають піснями безжурними день, Ой, птиці, юрливії птиці (Забіла, Поезії, 1963, 81).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. юрливий — див. жвавий Словник синонімів Вусика
  2. юрливий — ЮРЛИ́ВИЙ. а, е, діал. Швидкий, жвавий, меткий. Дородна, росла і красива, Приступна, добра, не спесива, Гнучка, юрлива, молода [дочка Латина]; Хоть хто на неї ненароком Закине молодецьким оком, То так її і вподоба (І. Словник української мови у 20 томах
  3. юрливий — юрли́вий прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  4. юрливий — -а, -е, діал. Швидкий, жвавий, меткий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. юрливий — ШВИДКИ́Й (про людей, тварин, засоби пересування тощо — який швидко біжить, летить, пливе, їде, здатний це робити), СТРІМКИ́Й, СТРІМЛИ́ВИЙ рідше, СКО́РИЙ, БИ́СТРИЙ, ПРУДКИ́Й, ГІНКИ́Й, ХУТКИ́Й, ШПАРКИ́Й, РОЗГО́НИСТИЙ, ПОРСКИ́Й, ПОРСКЛИ́ВИЙ... Словник синонімів української мови
  6. юрливий — Юрли́вий, -а, -е Живой, проворный. Дочка.... гнучка, юрлива, молода. Котл. Ен. IV. 15. Словник української мови Грінченка