юрливий
ЮРЛИ́ВИЙ. а, е, діал. Швидкий, жвавий, меткий.
Дородна, росла і красива, Приступна, добра, не спесива, Гнучка, юрлива, молода [дочка Латина]; Хоть хто на неї ненароком Закине молодецьким оком, То так її і вподоба (Котл., І, 1952, 165);
Вітають піснями безжурними день, Ой, птиці, юрливії птиці (Забіла, Поезії, 1963, 81).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- юрливий — див. жвавий Словник синонімів Вусика
- юрливий — ЮРЛИ́ВИЙ. а, е, діал. Швидкий, жвавий, меткий. Дородна, росла і красива, Приступна, добра, не спесива, Гнучка, юрлива, молода [дочка Латина]; Хоть хто на неї ненароком Закине молодецьким оком, То так її і вподоба (І. Словник української мови у 20 томах
- юрливий — юрли́вий прикметник діал. Орфографічний словник української мови
- юрливий — -а, -е, діал. Швидкий, жвавий, меткий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- юрливий — ШВИДКИ́Й (про людей, тварин, засоби пересування тощо — який швидко біжить, летить, пливе, їде, здатний це робити), СТРІМКИ́Й, СТРІМЛИ́ВИЙ рідше, СКО́РИЙ, БИ́СТРИЙ, ПРУДКИ́Й, ГІНКИ́Й, ХУТКИ́Й, ШПАРКИ́Й, РОЗГО́НИСТИЙ, ПОРСКИ́Й, ПОРСКЛИ́ВИЙ... Словник синонімів української мови
- юрливий — Юрли́вий, -а, -е Живой, проворный. Дочка.... гнучка, юрлива, молода. Котл. Ен. IV. 15. Словник української мови Грінченка