юродство
ЮРО́ДСТВО, а, с.
1. Стан несамовитості, божевілля.
2. Безглуздий учинок, безглузда, неприродна поведінка.
— Щоб їх лихий злизав із їх юродством! — каже Шрам. — Їм усе смішки! (П. Куліш, Вибр., 1969, 87);
Як кладе його спати [мати], то сама і стеле, і .роздягає, і хрестить, і ще й котка співає.. Часом батько, дивлячись на се юродство, стане гримати на жінку і похвалятись, що він Павлуся віддасть у школу до дяка аж у друге село (Стор., I, 1957, 56).
3. Навмисно ненормальна, неприродна поведінка, викликана часто релігійними мотивами.
Свою мрію [про політ у космос] пронесло людство крізь війни та катастрофи, крізь мракобісся інквізиції, тортури середньовіччя, крізь юродство релігії і тяжке ярмо рабства (Наука.., 5, 1961, 1).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- юродство — Неприродні химери <�збочення, поведінка, блазенство>, юродствування Словник синонімів Караванського
- юродство — ЮРО́ДСТВО, а, с. 1. Стан несамовитості, божевілля. 2. Безглуздий учинок, безглузді, неприродні химери. – Щоб їх лихий злизав із їх юродством! – каже Шрам. – Їм усе смішки! (П. Куліш); Як кладе його спати [мати], то сама і стеле, і . Словник української мови у 20 томах
- юродство — юро́дство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- юродство — -а, с. 1》 Стан несамовитості, божевілля. 2》 Безглуздий учинок, безглузда, неприродна поведінка. 3》 Навмисно ненормальна, неприродна поведінка, часто викликана релігійними мотивами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- юродство — БОЖЕВІ́ЛЛЯ (відсутність, втрата здорового глузду, психічний розлад), БЕЗУ́МСТВО, БЕЗУ́МНІСТЬ, БЕ́ЗУМ поет., ЮРО́ДСТВО розм. Здається, це комбіноване катування металом, громом, газом, свистом ніколи не кінчиться, не вляжеться, не вщухне... Словник синонімів української мови
- юродство — Юро́дство, -ва с. Юродство. Хиба не знаєш юродства запорозького? К. ЧР. 107. Словник української мови Грінченка