1. Словник української мови в 11 томах

юстирувати

ЮСТИРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., спец. Точно підганяти, регулювати, вивіряти прилад, механізм і т. ін.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. юстирувати — юстирува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. юстирувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех., спец. Точно підганяти, регулювати, вивіряти прилад, механізм, оптичні системи, об'єктиви тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. юстирувати — юстирува́ти (від лат. Justus – правильний) точно підганяти, регулювати, вивіряти прилад, механізм тощо. Словник іншомовних слів Мельничука