ява

Я́ВА¹, и, ж., театр. Частина акту, дії драматичного твору, в якій склад виконавців лишається незмінним.

Багато працював Карпенко-Карий.. над драмою «Наймичка», особливо над заключною явою IV дії, сценою зустрічі Цокуля з адвокатом (Життя Саксаганського, 1957, 94);

Є се [«Справа в селі Клекотині») довгий ряд діалогів та сцен без драматичної зав’язки і розв’язки, без поділу на акти і яви (Фр., XVI, 1955, 242);

Це — п’ятий акт, остання ява… (Сос., І, 1957, 401).

Я́ВА́², я́ви́, ж. Реальна дійсність; не сон, не мрія, не марення.

— Зриваюся, до вікна, дивлюся на сонце — вже геть з полудня.. Чи то сон, чи ява? (Фр., II, 1950, 52);

О ніч! О любощі співочі! О чародійні в яві сни На святі першої весни! (Стар., Поет. тв., 1958, 26);

І щось бадьоре сниться — А може, то ява,— Немов лице в криниці Чудовно ожива (Рильський, І, 1960, 239);

У мрії все рівне: й сьогодні, й минуле, і щастя, і вічність, і мить. Та в яві дитинство пройшло, промайнуло, лиш серце ще й досі болить (Сос., І, 1957, 128).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Ява — Я́ва іменник жіночого роду острів у Зондському архіпелазі Орфографічний словник української мови
  2. ява — Не сон, не мрія, дійсність, очевидь, реальність, тлк. ЯВА, (у п'єсі) частина акту, сцена, відслона Словник синонімів Караванського
  3. ява — Я́ВА, и, ж., театр. Частина акту, дії драматичного твору, в якій склад виконавців лишається незмінним. Багато працював Карпенко-Карий .. над драмою “Наймичка”, особливо над заключною явою IV дії, сценою зустрічі Цокуля з адвокатом (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. ява — I `ява-и, ж., театр. Частина акту, дії драматичного твору, в якій склад виконавців лишається незмінним. II `яв`аяви, ж. Реальна дійсність; не сон, не мрія, не марення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. Ява — Острів у Індонезії, у складі Вел. Зондських островів; 126 тис. км2, 113,6 млн. мшк. (з островом Мадура) — 60% населення країни; гориста, численні вулкани (найвищий Семеру — 3676 м); на пн. Універсальний словник-енциклопедія
  6. ява — ДІ́ЙСНІСТЬ (те, що насправді існує або існувало), РЕА́ЛЬНІСТЬ, ЖИТТЯ́, НАТУ́РА, Я́ВА (ЯВ), СУ́ЩЕ книжн.; ПРА́КТИКА (галузь застосування й перевірки вірогідності певних положень або висновків). Тіні розвіялися. Лишилася дійсність, життя (Н. Словник синонімів української мови
  7. Ява — Я́ва, Я́ви (острів Iava); я́вський Правописний словник Голоскевича (1929 р.)