1. Словник української мови в 11 томах

ямб

ЯМБ, а, ч. У силабо-тонічному віршуванні — двоскладова стопа з наголосом на другому складі (Зѕў), нанр.: Нас во́|ля Па́р|тії|єдна́ (Сосюра).

Форма поезії Грабовського різноманітна. Він вживає різні віршові розміри: ямб, хорей, дактиль, амфібрахій та ін. (Укр. літ., 9, 1957, 177);

Читаючи драматичні поеми Лесі Українки чи її ж «Камінного господаря», раз у раз чуєш ніби відгук сталевих і оксамитних воднораз ямбів Пушкіна, відгук його «маленьких трагедій» (Рильський, IX, 1962, 130);

*У порівн. Іде [Р. Бернс], осяяний видінням Прийдешніх, неминучих літ, І крок, мов ямб, чітким дзвенінням Квадратний міряє граніт (Бажан, Роки, 1957, 207).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ямб — ЯМБ, а, ч. У силабо-тонічному віршуванні – двоскладова стопа з наголосом на другому складі, напр.: Цвіте́ й гуде́ земля́, і се́рце по́вне вще́рть (М. Рильський). Форма поезії Грабовського різноманітна. Словник української мови у 20 томах
  2. ямб — ямб іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. ямб — -а, ч. 1》 У силабо-тонічному віршуванні – двоскладова стопа з наголосом на другому складі. 2》 У давньогрецькій поезії – поетичний твір, за характером близький до сатири. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ямб — (грец. ίαμβος) 1. Віршований стиль; двоскладова стопа з наголосом на другому складі. 2. В давньогрецькій поезії поетичний твір, за характером близький до сатири. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. ямб — Ямб, я́мба, -бові; я́мби, -бів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)