ямочка
Я́МОЧКА, и, ж. Пестл. до я́мка.
Коли після молебня стали розходитись люди, то пи всьому Пслу зосталися самі ямочки.., вигріті в кризі людськими коліньми (Гончар, II, 1959, 178);
Постіль на нижній полиці була неприбрана, на подушці ще кругліла ямочка від дівочої щоки (Мушк., День.., 1967, 111);
Сама вона низенька, кругленька, з ямочками на щічках (Вільде, На порозі, 1955, 209);
Це був невисокий світловолосий юнак з сірими насмішкуватими очима і дуже симпатичною ямочкою на ніжному.. підборідді (Ткач, Крута хвиля, 1956, 89).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ямочка — див. яма Словник синонімів Вусика
- ямочка — -и, ж. Пестл. до ямка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ямочка — Я́МОЧКА, и, ж. Пестл. до я́мка. Коли після молебня стали розходитись люди, то пи всьому Пслу зосталися самі ямочки.., вигріті в кризі людськими коліньми (О. Словник української мови у 20 томах
- ямочка — я́мочка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири я́мочки Орфографічний словник української мови
- ямочка — Я́мочка, -ки ж. ум. отъ яма. Словник української мови Грінченка