ямочка

Я́МОЧКА, и, ж. Пестл. до я́мка.

Коли після молебня стали розходитись люди, то пи всьому Пслу зосталися самі ямочки.., вигріті в кризі людськими коліньми (Гончар, II, 1959, 178);

Постіль на нижній полиці була неприбрана, на подушці ще кругліла ямочка від дівочої щоки (Мушк., День.., 1967, 111);

Сама вона низенька, кругленька, з ямочками на щічках (Вільде, На порозі, 1955, 209);

Це був невисокий світловолосий юнак з сірими насмішкуватими очима і дуже симпатичною ямочкою на ніжному.. підборідді (Ткач, Крута хвиля, 1956, 89).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ямочка — див. яма Словник синонімів Вусика
  2. ямочка — -и, ж. Пестл. до ямка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ямочка — Я́МОЧКА, и, ж. Пестл. до я́мка. Коли після молебня стали розходитись люди, то пи всьому Пслу зосталися самі ямочки.., вигріті в кризі людськими коліньми (О. Словник української мови у 20 томах
  4. ямочка — я́мочка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири я́мочки Орфографічний словник української мови
  5. ямочка — Я́мочка, -ки ж. ум. отъ яма. Словник української мови Грінченка