янголятко

ЯНГОЛЯ́ТКО, а, с. Пестл. до янголя́.

Незабаром Чайчиха входить до просторого кабінету Стадницького, і її осліплює яскраве сяйво великої, мов сонце, люстри.. Від неї в’яжуться примхливі тіні на ліпленій стелі, на якій весело кружляють ситі янголятка (Стельмах, І, 1962, 296);

[Гапка (взяла в Домахи дитину):] Ну, кричи ж, кричи! Тепер ти найстарший у господі! Ох ти, моє янголятко! (Кроп., II, 1958, 180);

*У порівн. Невже він більш ніколи не побачить .. панну Теофілію, біляву, як янголятко з Рафаелевих картин? (Тулуб, Людолови, І, 1957, 145).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. янголятко — див. ангел; дитина Словник синонімів Вусика
  2. янголятко — ЯНГОЛЯ́ТКО див. ангеля́тко. Словник української мови у 20 томах
  3. янголятко — янголя́тко іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  4. янголятко — -а, с. Пестл. до янголя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. янголятко — Янголя, -ляти с. Ангелокъ, ангельчикъ. Левиц. І. 78. ум. янголятко, янголяточко. А воно як янголятко. Шевч. 74. І має двоє діточок, як янголяточок. Шевч. 515. Словник української мови Грінченка