янголятко
ЯНГОЛЯ́ТКО, а, с. Пестл. до янголя́.
Незабаром Чайчиха входить до просторого кабінету Стадницького, і її осліплює яскраве сяйво великої, мов сонце, люстри.. Від неї в’яжуться примхливі тіні на ліпленій стелі, на якій весело кружляють ситі янголятка (Стельмах, І, 1962, 296);
[Гапка (взяла в Домахи дитину):] Ну, кричи ж, кричи! Тепер ти найстарший у господі! Ох ти, моє янголятко! (Кроп., II, 1958, 180);
*У порівн. Невже він більш ніколи не побачить .. панну Теофілію, біляву, як янголятко з Рафаелевих картин? (Тулуб, Людолови, І, 1957, 145).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- янголятко — див. ангел; дитина Словник синонімів Вусика
- янголятко — ЯНГОЛЯ́ТКО див. ангеля́тко. Словник української мови у 20 томах
- янголятко — янголя́тко іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
- янголятко — -а, с. Пестл. до янголя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- янголятко — Янголя, -ляти с. Ангелокъ, ангельчикъ. Левиц. І. 78. ум. янголятко, янголяточко. А воно як янголятко. Шевч. 74. І має двоє діточок, як янголяточок. Шевч. 515. Словник української мови Грінченка