ярок
ЯРО́К, ярка́, ч.
1. Зменш.-пестл. до яр¹.
В ярок Марія до криниці Швиденько кинулася (Шевч., II, 1953, 317);
Дорога до річки йшла низом, ярком (Мирний, І, 1954, 245);
Ліворуч чорнів невеличкий ярок, зарослий терном (Донч., III, 1956, 119);
В ярках шипшина червоніє, летить бджола, і квітне мак (Сос., II, 1958, 397).
2. діал. Рівчак.
Ярок тече (Сл. Гр.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ярок — Вибалок, виярок, видолинок, переярок, (більший) БАЛКА, байрак; ярочок. Словник синонімів Караванського
- ярок — [йарок] -рка, м. (на) -рку, мн. -рки, -рк'іў Орфоепічний словник української мови
- ярок — ЯРО́К, ярка́, ч. 1. Зменш.-пестл. до яр¹. В ярок Марія до криниці Швиденько кинулася (Т. Шевченко); Дорога до річки йшла низом, ярком (Панас Мирний); Ліворуч чорнів невеличкий ярок, зарослий терном (О. Словник української мови у 20 томах
- ярок — яро́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ярок — ярка, ч. 1》 Зменш.-пестл. до яр I. 2》 діал. Рівчак. 3》 зах. Даховий жолоб. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ярок — Яро́к, ярка́, в ярку́; ярки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ярок — Ярок, ярка м. ум. отъ яр. 1) Овражекъ, канавка. 2) Ручей. Ярок тече. Вх. Уг. 278. 3) Кровельный желобъ. Вх. Лем. 488. Словник української мови Грінченка