ярус
Я́РУС, у, ч.
1. Один з горизонтальних рядів чого-небудь, розміщених один над одним або один під одним.
На великому плацу, під горою, стояли цілі яруси великих сорокавідерних бочок з вином (Кучер, Голод, 1961, 147);
Серед високих ярусів лісоматеріалу копошились люди (Збан., Переджнив’я, 1955, 61);
Трьома ярусами розкинулось зелене мереживо лісу (Шиян, Баланда, 1957, 125);
Він добре орієнтувався в місцевості і тому йшов серед цих прадавніх сивих ярусів каміння так твердо й упевнено, наче проходив тут уже не перший раз (Гончар, І, 1954, 94);
// Однотипна частина будівлі, предмета або пристрою, яка повторюється по вертикалі.
Будівля поділяється горизонтальними членуваннями на три яруси (Дерев. зодч. Укр., 1949, 44);
В довгій кімнаті-книгозбірні між кількома ярусами сторчових шаф металося двоє жінок, дбайливо занурюючи руку в темні ряди книг (Досв., Вибр., 1959, 355);
Анрі-Жак займав койку на третьому ярусі (Ю. Янов., II, 1954, 50);
// заст. Поверх будинку.
Одна тільки тюрма не раділа тому ранкові. Небілена спочатку, почорніла від негоди, висока, у три яруси, .. стояла вона над горою і понуро дивилася у крутий яр (Мирний, І, 1954, 319).
2. Поверх у внутрішньому приміщенні театру, ряд лож, галерей, розміщених одні над одними.
Катя й Оленька оглядали ложі обох ярусів, крісла, стільці, балкон (Ільч., Серце.., 1939, 226);
Квитки я взяв у другому ярусі, та ще й у першому ряду (Вишня, І, 1956, 325);
Величезний зал, фойє, всі яруси були заповнені народними посланцями (Цюпа, Назустріч.., 1958, 145).
3. геол. Сукупність гірських порід, що утворилися протягом геологічного віку.
У підошві піщано-галькових відкладів на Приазов’ї лежить товща червоно-бурих глин, а вкриті вони ярусами лесу з трьома горизонтами похованого грунту (Геол. Укр., 1959, 357);
— Ще глибше, отут попід нами, проходить у вапняках понтійсь-кого ярусу могутній артезіанський горизонт (Гончар, Таврія, 1952, 240).
Значення в інших словниках
- ярус — (будинку) поверх; (в театрі) ряд л|ь|ож; мн. ЯРУСИ, (книг) стоси, (гірських порід) ГЕОЛ.. шари, пласти, (рельєфу) тераси, пади, пороги; п! РЯД. Словник синонімів Караванського
- ярус — Осад, поверх, перія, лава, див. амфітіятр Словник чужослів Павло Штепа
- ярус — -у, ч. 1》 Один із горизонтальних рядів чого-небудь, розміщених один над одним або один під одним. || Однотипна частина будівлі, предмета або пристрою, яка повторюється по вертикалі. || заст. Поверх будинку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ярус — Я́РУС, у, ч. 1. Один з горизонтальних рядів чого-небудь, розміщених один над одним або один під одним. На великому плацу, під горою, стояли цілі яруси великих сорокавідерних бочок з вином (В. Кучер); Серед високих ярусів лісоматеріалу копошились люди (Ю. Словник української мови у 20 томах
- ярус — я́рус іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ярус — ПО́ВЕРХ (частина будинку, що включає ряд приміщень, розташованих на одному рівні), ОСА́Д (ОСА́ДА) заст.; Я́РУС (у внутрішньому приміщенні театру); ПІВПО́ВЕРХ (невисокий, меншої висоти). З сіней направо й наліво йшли сходи на перший поверх (І. Словник синонімів української мови