1. Словник української мови в 11 томах

яснина

ЯСНИ́НА, и, ж., розм. Ясна погода.

Воям князя Святослава щастило. Усю дорогу, аж до порогів, стояла незвичайна яснина (Скл., Святослав, 1959, 330);

// Світлість, прозорість чого-небудь.

Коли дим розплився, він побачив над собою синю яснину недосяжного неба і обсмалене, розщеплене верхів’я дерева (Гончар, IV, 1960, 383).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. яснина — ЯСНИНА́, и, ж., розм. Ясна погода. Воям князя Святослава щастило. Усю дорогу, аж до порогів, стояла незвичайна яснина (С. Скляренко); // Світлість, прозорість чого-небудь. Коли дим розплився, він побачив над собою синю яснину недосяжного неба і обсмалене, розщеплене верхів'я дерева (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  2. яснина — -и, ж., розм. Ясна погода. || Світлість, прозорість чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. яснина — Яснина, -ни ж. Свѣтъ отъ огня. Вх. Лем. 488. Словник української мови Грінченка