1. Словник української мови в 11 томах

ящур

Я́ЩУР¹, у, ч., вет. Гостра інфекційна хвороба парпокопитих тварин і людини, спричинювана фільтрівним вірусом.

Ящур. Дуже заразна хвороба великої рогатої худоби, свиней, овець і кіз. На ящур можуть захворіти і люди (Колг. енц., II, 1956, 791);

[Старшина:] А як ящур напав худобу? А чума? .. [Роман:] Куди це ви розмову заламуєте? [Старшина:] То-то ж бо й є! Скотину велено вбивать, а громада почина бунтувать! (Кроп., II, 1958, 18).

Я́ЩУР³, а, ч.

1. розм., заст. Те саме, що я́щір.

— Два-три тижні провалявся [Преображенський] в улугнарських гірських мисливців, що ловлять ящурів, а після подався через гірський хребет… (Ле, Міжгір’я, 1953, 389);

Вони привезли з далекої Туркменії варана, спійманого ними в степу. Це ящур, який рідко тепер зустрічається і нагадує крокодила (Веч. Київ, 11.Х 1968, 4);

Потроху степ ставав хвилястий, наче з-під землі випинали горбасті спини передісторичних ящурів (Тулуб, Людолови, І, 1957, 183).

2. Рухлива гра, учасники якої стають і крутяться навколо того, хто стоїть всередині.

Про ящура.. написано. Щоб дівчата й парубки не гуляли повесні в ящура, а то на скотину моровиця буде (Гр., II, 1963, 359);

// Головна дійова особа такої гри.

Дівчата почали грати в ящура. Вони побрались за руки, крутились кружком. А серед кружка сиділа Лукина: вона була за ящура (Н.-Лев., III, 1956, 321).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ящур — (тварина) саламандра; (вірусний) заразна хвороба худоби й людини. Словник синонімів Караванського
  2. ящур — (мед.) слинівка, кульгавка Словник чужослів Павло Штепа
  3. ящур — I -у, ч., вет. Гостра інфекційна хвороба парнокопитих тварин і людини, спричинювана фільтрівним вірусом. II -а, ч. 1》 розм., заст. Те саме, що ящір. 2》 Рухлива гра, учасники якої стають і крутяться навколо того, хто стоїть всередині. || Головна дійова особа такої гри. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ящур — Я́ЩУР¹, у, ч., вет. Гостра інфекційна хвороба парнокопитих тварин і людини, спричинювана фільтрівним вірусом. Ящур заразна хвороба великої рогатої худоби, свиней, овець і кіз. На ящур можуть захворіти і люди (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. ящур — я́щур 1 іменник чоловічого роду хвороба я́щур 2 іменник чоловічого роду, істота тварина Орфографічний словник української мови
  6. ящур — Я́ЩУР вет. (гостра інфекційна хвороба парнокопитних тварин і людини), СЛИ́НЯВКА зах., СЛИ́НІВКА діал. Гризуни.. є носіями й розповсюджувачами багатьох інфекційних хвороб: чуми, туляремії, бруцельозу, ящура тощо (з журналу); Чути... Словник синонімів української мови
  7. ящур — Я́щур, -ра, -рові; я́щури, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. ящур — Я́щур, -ра м. 1) Саламандра, Salamandra. Вх. Лем. 488. Вона мня, Івасеньку, та й счарувала, лютими мня ящурами нагодувала. Гол. І. 77. 2) Названіе существа, упоминаемаго въ весенней хороводной игрѣ, носящей то же названіе. Мил. 53. Словник української мови Грінченка