єдваб
ЄДВА́Б, у, ч., заст. Сорт коштовної шовкової тканини.
Нарядили Федора, мов того полковника з Січі: чоботи нові — жовтинці, штани широкі — оксамитні, каптан із синього єдвабу (Мирний, IV, 1955, 225);
Араби.. розкладали на дерев’яному помості різнокольоровий єдваб (Вітч., 4, 1947, 117);
// Вироби з цієї тканини.
Далі за столами.. міститься панство вельможне: убране в саєти, єдваби (Стар., Облога.., 1961, 24);
*Образно. Вдяглись в шовки й єдваби ниви. Війни неначе й не було (Черн., Поезії, 1959, 384);
*У порівн. Мову стеле [Лідія] рівно, як єдваб… (Рильський, II. 1956, 21).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- єдваб — див. ШОВК. Словник синонімів Караванського
- єдваб — У, ч., заст. Сорт коштовної шовкової тканини. Єдвабом теплим обдало мій зір колючий, вечірнє сонце відійшло за дальні кручі. (ЧТ:29); Яким єдвабом повен жайворон вологого поранку! (ЧТ:65). Словник поетичної мови Василя Стуса
- єдваб — єдва́б іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
- єдваб — єдва́б шовк (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- єдваб — Шовк Словник застарілих та маловживаних слів
- єдваб — -у, ч., заст. Сорт коштовної шовкової тканини. || Вироби з цієї тканини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- єдваб — див. шовк Універсальний словник-енциклопедія
- єдваб — Єдва́б, -бу, -бові; -ва́би, -бів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- єдваб — Єдваб, -ба и -бу м. Родъ шелковой матеріи. Ладна баба без єдваба. Ном. № 7516. Оксамитом шляхи стеле і єдвабом застилає. Шевч. 368. Словник української мови Грінченка