єден

ЄДЕ́Н, єдна́, єдне́, діал. Один, одна, одне.

Єдна туга — Сама молода, Друга туга — Що милого нема (Чуб., V, 1874, 6);

Знов урве і затягне [Зелепуга] співанку.. Єден богач у другого Та й питається: За що тая голотонька Напивається? (Фр., II, 1950, 201);

— В четвертій роті… Лихо!.. Їх було двоє чи троє під черешнею… То ні єден не встав (Гончар, І, 1954, 77).