єдиноборство
ЄДИНОБО́РСТВО, а, с. Бій, боротьба один на один між двома противниками; поєдинок.
Зчепились вони в страшному єдиноборстві, схопили один одного за горло, смертельні, непримиренні вороги (Цюпа, Назустріч.., 1958, 363);
// Боротьба одного з кількома, з багатьма противниками.
В єдиноборстві з імперіалістами всього світу молода Радянська держава здобула перемогу (Укр. іст. ж., 2, 1960, 3).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- єдиноборство — [йеидBноборство] -ва, м. (y) -в'і Орфоепічний словник української мови
- єдиноборство — єдинобо́рство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- єдиноборство — -а, с. Бій, боротьба один на один між двома противниками; поєдинок. || Боротьба одного з кількома, з багатьма противниками. Великий тлумачний словник сучасної мови
- єдиноборство — БОРОТЬБА́ (активне, тривале суперництво протилежних або ворожих сил — соціальних груп, осіб, ідей і т. ін.), ПРОТИБО́РСТВО книжн., БОРНЯ́ поет., БОРІ́ННЯ поет., ЗМАГА́ННЯ, ВІЙНА́ підсил. Словник синонімів української мови