єлейний

ЄЛЕ́ЙНИЙ, а, е.

1. рідко. Прикм. до єле́й 1.

Єлейний податок.

2. перен. Який виражає нещирість, удавану благочестивість, лагідність.

З якою насолодою він зараз кинув би просто в очі осоружній бабі Анастасії ці гроші, щоб тільки не бачити пісного її обличчя, щоб не чути її єлейного голосу (Собко, Звич. життя, 1957, 44);

Підпирався цей світ панською сваволею, канчуками поміщицьких посіпак та єлейними молитвами про спасіння душ пастирів духовних (Слово про Кобзаря, 1961, 16).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. єлейний — [йеилейнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  2. єлейний — (голос) масненький, солоденький Словник чужослів Павло Штепа
  3. єлейний — єле́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  4. єлейний — -а, -е. 1》 рідко. Прикм. до єлей 1). Єлейний податок. 2》 перен. Який виражає нещирість, удавану благочестивість, лагідність. Єлейний голосок. Великий тлумачний словник сучасної мови