єлейний
ЄЛЕ́ЙНИЙ, а, е.
1. рідко. Прикм. до єле́й 1.
Єлейний податок.
2. перен. Який виражає нещирість, удавану благочестивість, лагідність.
З якою насолодою він зараз кинув би просто в очі осоружній бабі Анастасії ці гроші, щоб тільки не бачити пісного її обличчя, щоб не чути її єлейного голосу (Собко, Звич. життя, 1957, 44);
Підпирався цей світ панською сваволею, канчуками поміщицьких посіпак та єлейними молитвами про спасіння душ пастирів духовних (Слово про Кобзаря, 1961, 16).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- єлейний — [йеилейнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- єлейний — (голос) масненький, солоденький Словник чужослів Павло Штепа
- єлейний — єле́йний прикметник Орфографічний словник української мови
- єлейний — -а, -е. 1》 рідко. Прикм. до єлей 1). Єлейний податок. 2》 перен. Який виражає нещирість, удавану благочестивість, лагідність. Єлейний голосок. Великий тлумачний словник сучасної мови