єпітрахиль

ЄПІТРАХИ́ЛЬ, і, ж. Частина культового одягу священика у вигляді довгої смуги, що надягається на шию.

Панотець надів єпітрахиль (Фр., II, 1950, 367);

Під єпітрахиллю зараз кається в своїх гріхах старий Щербина (Стельмах, Хліб.., 1959, 196).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. єпітрахиль — Єпітрахи́ль: — частина обрядового одягу священика у вигляді широкої стрічки — фартуха з хрестами, який при богослужінні одягається на шию і носиться під ризою [51] — широка стрічка, яку священик надягає на шию при богослужінні і яка спадає до землі [39] Словник з творів Івана Франка