єхидно
ЄХИ́ДНО. Присл. до єхи́дний.
Баба єхидно усміхнулася і нащось витерла пальцями куточки свого рота (Мирний, IV, 1955, 377);
— А сльози? — спитала [Ольга] єхидно, — І сльози, по-вашому, можна «організувати»? (Вільде, Сестри.., 1958, 374).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me