1. Словник української мови в 11 томах

ідеолог

ІДЕО́ЛОГ, а, ч. Виразник, захисник якого-небудь світогляду, ідеології.

Боротьбу з «легальними марксистами» Ленін почав з виступу проти їх головного ідеолога — П. Струве (Біогр. Леніна, 1955, 21);

Ідеологи реакційних класів завжди вороже ставилися до матеріалістичного трактування суті і характеру мистецтва (Ком. Укр., 5, 1960, 65).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ідеолог — [ідеиолог] -га, м. (на) -гов'і/-гу, мн. -гие, -г'іў Орфоепічний словник української мови
  2. ідеолог — рос. идеолог виразник, захисник певної ідеології, якогось класу, соціальної групи, партії. Eкономічна енциклопедія
  3. ідеолог — ідео́лог іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  4. ідеолог — -а, ч. Виразник, захисник якого-небудь світогляду, ідеології. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ідеолог — ідео́лог виразник, захисник ідеології якогось класу чи соціальної групи. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. ідеолог — Ідео́лог, -га; -логи, -гів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)